СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР

Собо́ра Пєрваго показа́лся єсі побо́рнік і чудотво́рєц,/ Богоно́сє Спірідо́нє, о́тчє наш./ Тємжє мєртву ти во гро́бє возгласів,/ і змію́ в зла́то прєтворіл єсі,/ і внєгда́ пєті тєбє святия молітви,/ А́нгєли сослужа́щія тєбє імєл єсі, свящєннєйшій./ Сла́ва Да́вшєму тєбє крєпость,/ сла́ва Вєнча́вшему тя,// сла́ва Дєйствующєму тобо́ю всєм ісцелєнія.

Житіє

Згідно з церковним переказом, Святитель Спірідон народився на острові Кіпр у селі Асія (Аскія) близько 270 року. З дитинства пас овець. Своїм життям Святий Спірідон прагнув подражати старозавітним праведникам: Давиду - в кротості, Іакову - в сердечній доброті, Аврааму - в любові до мандрівників. Доброзичливість і душевна чуйність залучили до нього багатьох: безхатченки знаходили в його будинку притулок, мандрівники — їжу та відпочинок. За добрі справи Бог наділив майбутнього святителя дарами прозорливості, зцілення невиліковних хворих та вигнання бісів.

У молодості Спірідон одружився з чесною цнотливою дівчиною. У них народилася дочка Ірина, яку Святий Спірідон сам хрестив. Сімейне життя тривало недовго, незабаром дружина померла, однак і після цієї важкої втрати Спірідон не зневірився, а продовжив служіння Богу своїми добрими справами.

За правління імператора Рівноапостольного Костянтина Великого та його сина Констанція Святий Спірідон був обраний єпископом кіпрського міста Триміфунта. Під час тривалої посухи та голоду на Кіпрі молитвою святителя Спірідона пішли дощі, і лихо припинилося. Доброта у святого поєднувалася зі справедливою суворістю стосовно людей недостойних. За його молитвою був покараний немилосердний хліботоргівець, а бідні поселенці позбавлені голоду та злиднів.

Заздрісники обмовили одного з друзів святителя, і той був ув'язнений і засуджений до страти. Святий поспішив на допомогу, шлях йому перегородив багатоводний потік. Згадавши, як перейшов Йордан Ісус Навин (Нав. 3:14–17), Святитель з твердою вірою у всемогутність Божу підніс молитву, і потік розступився. Разом із супутниками, мимовільними очевидцями дива, Святитель Спірідон перейшов посуху на інший берег. Попереджений про те, що сталося, суддя зустрів святителя з пошаною і відпустив невинного.

За церковним переказом, Святитель Спірідон здійснив безліч чудес. Якось під час богослужіння в лампаді догорав єлей, і вона почала згасати. Святитель засмутився, але Господь утішив його: лампада чудово наповнилася єлеєм. Відомий випадок, коли Святому Спірідону незримо послужили ангели, і після кожної ектенії чулося співання Ангелів: «Господи, помилуй». Святитель зцілив тяжкохворого імператора Констанція; оживив свою померлу доньку Ірину, щоб вона розповіла, де сховала коштовності, передані їй на зберігання однією знатною жінкою, після чого душа Ірини знову покинула тіло; в Антіохії воскресив грудну дитину язичниці, а потім і саму матір, що впала замертво від потрясіння побаченим дивом.

Провидя таємні гріхи людей, святий закликав їх до покаяння та виправлення. Тих, хто не слухав голосу совісті і слів святого, осягало покарання Боже.

У 325 році за наказом Рівноапостольного імператора Костянтина Великого в місті Нікеї був скликаний Перший Вселенський собор, метою якого було визначення основних істин християнської віри та засудження єресі священика Арія. Згідно з житієм, завдяки чудовим доказам святителя Спірідона, багато аріан повернулися до сповідання православ'я.

Згідно з житієм, святитель Спірідон по своєюму смиренню не соромився пасти овець безсловесних і вів простий спосіб життя . Він надзвичайно дбав про суворе дотримання церковного чину та збереження у всій недоторканності Святого Письма. Святитель суворо викривав священиків, які у своїх проповідях неправильно вживали слова Євангелія та інших священних книг.

Бог відкрив святителю наближення його смерті. Останні слова святого були про любов до Бога та ближніх. Помер святитель близько 348 року під час молитви. Поховали його в храмі на честь Святих Апостолів у Триміфунті.