Тропар Пресвятій Богородиці перед іконою Її «Призри на смирення», глас 4
Нєоборімая стєна́ о́браз Тво́й і істо́чнік чудєс,/ я́кожє дрєвлє от Нєго́ заступлєніє Твоє гра́ду Пско́ву дарова́ла єсі,/ та́ко і нинє на́с от всєх бєд і скорбєй мілостівно ізба́ві/ і спасі ду́ші на́ша я́ко любвєобільная Ма́ті.
Історія ікони
Ікона Божої Матері, іменована «Призри на смирення», була явлена в 1420 в Псковській землі, на озері Кам'яному. Обставини чудесного явлення невідомі, але можна зробити припущення про те, що свята ікона була придбана псковитянами на втіху, коли вони зазнавали великих лих під час князювання Василя II Дмитровича: морової пошесті і вторгнення литовського князя Вітовта, що прийшов завойовувати псковські землі. У псковському літописі є два свідчення про святу ікону. Одне з них говорить: «В лєто 6934 (1426) за старим Коложєм, на Камєнє озєрє, бисть знамєніє: от ікони Святия Богородіци ідяше кровь, мєсяца сєптєвріа в 16 день; сіє убо знамєніє прояві нахождєніє поганого князя Вітовта і многоє пролітіє хрістіанских кровєй». У другому, більш повній вказівці на чудесне знамення від образа, говориться: «В лєто 6934 (1426), тоя жє осєні, бисть знамєніє от ікони Святия Богородіци, на Камєнє озєрє, у Васілія у двора: шла кровь із праваго ока, і на мєсто капала, гдє стояла, і на путі шла кровь, как вєзли, от ікони в убрус, как в Псков проводілі ікону Прєчістия, мєсяца сєнтября в 16. На память святия вєлікомучєніци Євфіміі».
Отже, 16 вересня ікона Божої Матері була перенесена в Псков і поміщена в соборному храмі в ім'я Живоначальної Трійці. На згадку про це перенесення і було встановлено святкування чудотворної ікони цього дня.
У Троїцькому соборі, дуже шанований віруючими Пскова, перебувало багато православних святинь, серед яких можна згадати чудотворну Чирську ікону Пресвятої Богородиці, що збереглася до нашого часу, Тихвінський образ Богоматері, безліч цінного церковного начиння, княжих грамот та інших історичних та культурних пам'яток. Однак в описі ризниці Троїцького собору, складеної в XIX столітті, вже немає згадки про старовинну ікону «Призри на смирення». Так як Псков в описувані часи часто піддавався спустошливим пожежам, можна припустити, що древня чудотворна ікона Божої Матері загинула під час одного з стихійних лих, що спіткали соборний храм.
Списків із чудотворного образу відомо небагато. Один із них, кінця XVII століття, знаходиться у київській Флорівській Вознесенській жіночій обителі, а другий поміщений до головного храму київського Свято-Введенського чоловічого монастиря.
У Введенський храм список з ікони Божої Матері (XIX століття) було передано в дар у 1992 році схимонахинею Феодорою († 1994 р.), яка зберігала його у себе протягом 55 років. Образ, встановлений у спеціальний кіот, притягував до себе численних віруючих своєю надзвичайною красою. У серпні 1993 року лики Богородиці з Божественним Немовлям чудово віддрукувалися на склі, яке прикривало ікону і не стикалося з нею. В результаті всебічного дослідження, проведеного київськими вченими, було встановлено, що зображення на склі органічного походження і є нерукотворним, і водночас вони не змогли дати наукового пояснення диву, що сталося. Скло з чудесним відображенням було встановлене в кіоті поряд з іконою.
Указом Синоду Української Православної церкви 9 (22) листопада 1995 року ікона Божої Матері «Призри на смирення», яка перебуває в київському Свято-Введенському монастирі, визнана чудотворною. Свідченням благодатної допомоги людям та зцілення недужих, які зверталися до Пресвятої Богородиці з молитвами, є численні прикраси ікони.
