Тропар Всемилостивому Спасу (Спасителю), глас 8

С Вишніх прізіра́я, убо́гія пріємля,/ посєті нас, озло́блєнния грєхі, Владико Всємілостівє,// молітвамі Богоро́діци да́руй душа́м на́шім вєлію мілость.

Кондак Всемилостивому Спасу (Спасителю), глас 4

Вся́кія сквєрни, Всємілостівий Спа́сє, аз бих дєлатєль,/ і во отча́янія ров впа́дся,/ но стєню́ от сєрдца, і вопію́ к Тєбє, Сло́вє:/ ускорі, Щєдрий, і потщіся на по́мощь на́шу,// я́ко Мілостів.

Історія ікони

Господь Вседержитель або Пантократор (від грец. παντοκρατωρ — всевладний, всесильний) — центральний образ в іконографії Христа, що представляє Його як Всемогутнього, Всевладного Царя. Спаситель може зображуватись на зріст, сидячи на троні, до пояса, або огрудно. У лівій руці відтворюється сувій або Євангеліє, права складена в жесті, що благословляє. Образ Христа Вседержителя використовується в одиночних іконах, у складі деісисних композицій, в іконостасах, настінних розписах тощо. Так, цей образ традиційно займає простір центрального купола православного храму. Зустрічається і рідкісний варіант написання цієї ікони – не з книгою, а з державою та скіпетром у руках.